Інтерв’ю з Павлом Шумерою, директором Управління воєводських доріг у Любліні

Грудень 4, 2020
Опубліковано: Anna Maria Ososińska

З Королувки до центру Влодави — новою дорогою.

Управління воєводських доріг у Любліні завершує реалізацію проєкту під назвою «Розширення провінційної дороги № 812 на ділянці Королувка — Влодава»

Чому саме розширення цієї дороги так важливо для Люблінщини?

Побудована в 50-х роках провінційна дорога № 812 з’єднує Білу Підляську з Влодавою, Хелмом та Красноставом. Про її важливість для регіону свідчить той факт, що до 2000 року вона мала статус національної дороги номер DK83. У 2005–2006 роках ми профінансували з коштів ЄС розширення та ремонт ділянки Біла Підляська — Вишніце. У наступні роки, на власний кошт Люблінського воєводства, ми провели ремонт та реконструкцію декількох коротких, по кілька сотень метрів завдовжки, ділянок, в основному на територіях населених пунктів.

Однак інші ділянки дороги рішуче «захищалися» від реконструкції та ремонту. До них, до кінця 2018 року, належала, зокрема, ділянка дороги Королувка — Влодава, яка дійсно створювала багато незручностей як для жителів, так і для водіїв. Це було видно не тільки неозброєним оком (потріскані бетонні плити, шви між плитами сягали іноді навіть кількох сантиметрів завширшки, але, як співається в пісні, «це чується та відчувається»). Чули це, насамперед, мешканці розташованих неподалік будинків, а «чули та відчували» — водії та пасажири автомобілів, що їхали дорогою, особливо таких, які їхали з невеликою швидкістю з огляду на стан дорожнього покриття та обмеження, — вони чули стукіт, як під час їзди потягом, та відчували поштовхи, особливо в автомобілях із поганими ресорами. «Кошмар для водіїв та ганьба для воєводства» — так про ділянку Влодава — Королувка та її продовження до села Вишніце писав ще 2015 року інтернет-портал Lublin112.pl.

Що було зроблено в межах цієї перебудови?

Передусім, дорога була розширена, тобто збільшено її ширину та побудовано узбіччя. Збільшено міцність та вантажопідйомність дороги. Було реконструйовано вісім звичайних та одне кругове перехрестя. Побудовано вісім автобусних кишень, що дуже важливо, особливо там, де раніше зупинки розташовувалися на дорожній смузі, тобто автобус зупинявся безпосередньо на дорозі та блокував рух, а тепер він може заїхати до кишені, щоби безпечно висадити пасажирів; побудовано велосипедні доріжки; ну і, звісно, такі звичайні речі, як будівництво кульвертів, дренажної системи, будівництво та реконструкція з’їздів тощо.

Чи правда, що застосована технологія розширення була сприятлива для довкілля?

Так. Стара дорога була побудована з бетонних плит. Застосування традиційних методів передбачало б видалення цих плит та їхнє вивезення на сміттєзвалище. Кількість сміття, яке треба було б вивезти на звалище, становила би приблизно 6000 м³. Що це означає? Це об’єм, що дорівнює об’єму повнорозмірного олімпійського басейну чотири метри завглибшки. Або інакше — уявіть собі, що ми ставимо низку одноповерхових котеджів із горищем, загальною корисною площею близько 100 м² кожний. Сміття, яке треба було б вивезти, дорівнювало б об’єму 10–11 таких котеджів. Завдяки сучасному методу раблізації, замість того, щоби вивозити плити на звалище, вони були подрібнені та використані в ролі долішнього шару нової дороги. Втім, уся перебудова здійснювалася з дотриманням принципів екологічної безпеки. Будівельний майданчик був оснащений хімічними речовинами (сорбентами), які нейтралізують ймовірні витоки з будівельних машин, запобігають імовірному зараженню ґрунту, так, щоб у разі витоку небезпечних речовин, вони були негайно видалені, а зібраний матеріал переданий на утилізацію уповноваженій компанії. Відходи сортувалися та зберігалися на герметичному і твердому майданчику. Була забезпечена наявність переносних санітарних пунктів, побутові стічні води з яких збиралися в герметичних резервуарах. Перед початком робіт були захищені наявні дерева через обгортання стовбурів спеціальним захисним матеріалом.

Як і кожний ремонт дороги, напевно, це будівництво теж створювало незручності для місцевих жителів?

Ми намагалися мінімізувати негативні наслідки виконання робіт як для місцевих жителів, так і для учасників дорожнього руху. Тому роботи велися виключно в денний час. Для мінімізації ускладнень у русі на території поза межами населених пунктів був організований маятниковий рух на коротких ділянках дороги, а на території міста Влодава, на вулиці Королівській, де рух значно більший, ми побудували об’їзди, тобто додаткові смуги для руху, щоби мінімізувати незручності, як для жителів, так і для інших користувачів дороги.

Чи правда, що проєкт фінансується за бюджету Програми транскордонного співробітництва?

Так. Провінційна дорога № 812 має особливе значення як для прикордонного регіону, так і для України. Це найкоротша дорога з Білої Підляської до пункту пропуску з Україною в Дорогуську, яка з’єднує північно-східну Польщу з головною автомобільною трасою на Київ. Альтернативна дорога з Білої Підляської до Києва, Луцька та інших українських міст проходить через Білорусь, через що перевізники з Польщі та ЄС мусять мати білоруську візу, а також додатково проходити прикордонний контроль у Білорусі. З тих же причин нею охоче користуються під час транзитного руху з Литви в Україну. Отож, реалізація проєкту фінансується з коштів ЄС, а саме — Європейського інструменту сусідства в межах Програми транскордонного співробітництва Польща — Білорусь — Україна 2014 — 2020. На реалізацію цього проєкту нам була призначена субсидія в розмірі понад 5 600 000 євро. Власний внесок у розмірі понад мільйон євро повністю покривається з бюджету Люблінського воєводства.

Яка роль партнера в проєкті?

Проєкт реалізується в співпраці з Волинською обласною державною адміністрацією. Це чудовий партнер, який брав активну участь у засіданнях Керівного комітету, а під час взаємних візитів ми мали змогу ознайомитися із сучасними методами ремонту та будівництва автомобільних доріг. У червні 2019 року ми організували в межах проєкту міжнародну конференцію під головуванням Здзіслава Шведа, члена Правління Люблінського воєводства, під назвою «Поліпшення якості дорожньої інфраструктури». Ця конференція була присвячена сучасним технікам та методам проєктування та будівництва доріг, а також сучасним методам управління мережею регіональних доріг. Про високий рівень конференції може свідчити хоча б той факт, що серед доповідачів були такі видатні особистості люблінського світу науки, як: пан д-р габ. інж. Януш Богаткевич, проф. Люблінської політехніки, керівник катедри будівництва доріг і мостів Люблінської політехніки. З доповідями виступили працівники катедри, такі молоді вчені, як: д-р інж. Є. Кукєлка, магістр інж. М. Юковський та магістр інж. М. Галуха. Під час конференції результати своїх досліджень представили д-р інж. А. Вошук і магістр інж. П. Мідух, співробітники пана проф. д-р габ. інж. Войчеха Франуса, продекана факультету будівництва та архітектури Люблінської політехніки. Пан проф. А. Бондарський, декан факультету будівництва та проєктування Луцького національного технічного університету ознайомив присутніх із науковими дослідженнями в галузі дорожнього будівництва в Україні.

Що далі, після завершення проєкту? Чи ця дорога буде забута?

Ні. У межах проєкту ми придбали сучасну спеціалізовану техніку для літнього та зимового обслуговування цієї дороги. Це автомобіль «Унімоґ» зі спеціалізованим оснащенням, що дає змогу, наприклад, одночасно скошувати смугу трави до 7 метрів завширшки завдяки встановленню одночасно трьох косарок на спеціальних кронштейнах, які управляються безпосередньо з кабіни водія за допомогою джойстика, такого, як той, що використовується для комп’ютерних ігор; плуг зі змінною геометрією для прибирання снігу та розкидач антиожеледного реагенту з дозатором. Завдяки цьому Управління воєводских доріг забезпечить належне обслуговування дороги № 812, незважаючи на субпідрядників.

У підсумку, яке значення має ця розбудова та проєкт загалом?

Це, насамперед, поліпшення доступності Влодави та її околиць; підвищення вантажопідйомності та міцності найкоротшої дороги з Білої Підляської до пункту пропуску в Дорогуську. Це збільшення доступності як нашого Ленчинсько-Влодавського поозер’я, так і Шацького національного природного парку в Україні. Це застосування інноваційного методу ремонту бетонних доріг із турботою про довкілля. Це застосування принципів універсального проєктування, завдяки яким створено зручний простір для груп людей з обмеженими можливостями, наприклад, пішохідні переходи на одному рівні з дорогою, а також мінімальний поздовжній похил хідників та інших пішохідних доріжок. Це підвищує безпеку пішоходів та велосипедистів завдяки реконструкції та будівництву хідників, велосипедних та велосипедно-пішохідних доріжок. Це оптимізація руху завдяки будівництву автобусних кишень.

Дякуючи пану Павлу Шумері, директорові Правління Воєводських доріг у Любліні, за розмову, я сподіваюсь, що це не остання така перебудова на території в Люблінського воєводства.